Інвестиційне партнерство буває дуже різним. Діапазон "партнерства" коливається від щоденного процесу руйнування нервових клітин та створення прибутку до отримання відсотків раз на місяць.

Інвестиція як входження в бізнес-партнера, незалежно від сфери бізнесу, передбачає необхідність досягнення консенсусу з багатьох питань. Кожен із партнерів завжди матиме своє бачення шляху розвитку компанії, і не завжди ці бачення співпадуть. Наприклад, досягнувши певного рівня прибутковості, один із партнерів може захотіти купити яхту, а інший – нові виробничі лінії. Щоб мінімізувати розбіжності та потенційно конфліктні ситуації, які спричинять фінансові втрати та розрив партнерства, обирайте партнера із загальними цінностями, здатного вести діалог, чути вас і поступатися власними інтересами в інтересах справи. Інакше одного дня ви можете залишитися за бортом проекту, в який вкладали всі свої сили.

Яскравим прикладом є кейс із мережею b2b-коворкінгів «Креативний квартал», що широко висвітлювався українськими ЗМІ . У жовтні 2016 року проект було представлено світу, через два роки співзасновники опинилися на межі судової справи. Кейс обговорювали у всіх бізнес-спільнотах.

Вступаючи в партнерство, домовляйтеся про ключові моменти перед тим, як вкладете кошти, думки, ідеї. Обговорюйте та фіксуйте на папері все, навіть те, що сьогодні вам здається нереальним чи неважливим. Домовляйтесь не лише про умови входу в частку, нарахування та виплату прибутку/збитків, а й про правила виходу з гри. І, головне, шукайте своїх людей.

По суті, партнерство між двома-трьома партнерами схоже на шлюбні стосунки — усі мають йти назустріч один одному, шукати компромісні рішення, і тоді шанси не втратити гроші зростають, а збитки прямо пропорційні до кількості непорозумінь між партнерами.

Якщо ви один із десятків інвесторів у компанії, побудувати стосунки не вдасться. Тому інвестори звертають увагу на те, хто прийматиме ключові рішення у бізнес-життя компанії. Яка бізнес-історія у компанії та її мажоритаріїв, чи перспективна компанія та які у неї стосунки з міноритаріями. Від цих параметрів залежатиме ваша особиста прибутковість як інвестора чи її відсутність. Судова практика вирішення конфліктних ситуацій у вигляді інвестицій дуже тривала, витратна фінансово і морально. Особливо за умови втручання держави

Візьмемо український приклад процедури сквіз-аут. Чотири роки тому ухвалили закон, що врегулював процедуру примусового викупу акцій міноритарних акціонерів. При цьому судова практика є досить неоднозначною. Найчастіше суди схиляються до захисту прав мажоритаріїв. Хоча Велика палата Верховного суду 24 листопада 2020 року у справі №908/137/18 застосувала іншу позицію щодо захисту прав міноритаріїв.

Партнерство, в якому вашим капіталом керуватиме інша компанія, — це історія не про класичне партнерство у бізнесі. Це історія про те, що ви вибираєте керуючого партнера, якому довіряєте та делегуєте повноваження захищати ваші фінансові інтереси, приймати всі необхідні бізнес-рішення та гарантовано створювати вам прибуток на капітал та нести за це відповідальність. Типи та умови договору з такою компанією залежать від сфери, в якій працюватиме капітал інвестора. Якщо компанія розміщує гроші інвестора в позики бізнесу, договори повинні містити умови про прибутковість та строки отримання прибутку на розміщений капітал, інформацію про забезпечення, терміни та умови виходу з інвестицій.

Ще один варіант інвестиційної взаємодії теж не про класичне партнерство, а про розподіл прибутку та відповідальності, лише в інший бік. Фондовий ринок – класичний приклад такої взаємодії. Інвестор купує цінні папери окремих компаній або індекси, приймаючи ризики за свій вибір та рішення. Успішність таких інвестицій залежить виключно від знань та досвіду самого інвестора.