Що відбувається з європейським ринком нерухомості
За матеріалами сайту mind.ua
Іноземна нерухомість – факти і цифри
Тель-Авів найбільше дороге місто в Європі за середньою ціною квадратного метру, яка становила 14 740 євро. Тель-Авів випередив такі міста, як Париж та Мюнхен. У 2021 році найдорожчим містом був Париж, із середньою ціною 5230 євро за квадратний метр. Копенгаген – це єдина зареєстрована столиця, у якій зафіксовано між 2021 і 2022 роками зниження ціни за угодами на нові помешкання.
Найвища річна відсоткова зміна ціни нового житла зафіксована в Маріборі (Словенія) у проміжку між 2021 та 2022 роками. Зростання ціни становило 38%. Мешканці Словаччини мають заплатити найбільшу річну зарплату для придбання нового житла в 70 кв. м, що кратне 14,1 до брутто зарплати. Найдешевша ціна оренди за квадрат в Болгарії, приблизно 7 євро.
Зростання цін, нова забудова та головні зміни на іноземних ринках
З погляду річного відсоткового порівняння завершеного житла Литва й Ірландія стали свідками величезного зростання 46,7% і 45,2% відповідно. Крім того, потужне річне зростання також спостерігалося в Чехії (+14,0%), Ізраїлі (+11,0%), Данії (+10,4%), Болгарії (+10,0%), Боснії і Герцеговині (+9,9%).
З огляду на негативні тенденції готових житлових будинків за останні два роки, є також кілька країн, де спостерігалося зниження вартості новобудов – Бельгія (-5,7%), Іспанія (-4,9%), Естонія (-3,2%), Словаччина (-2,1%) і Норвегія (-1,4%).Найбільший приріст ініційованого житла порівняно з 2021 роком спостерігався в Сербії (+27,6%), Болгарії (+20,5%), Угорщині (+16,9%).Навпаки, найбільше падіння ініційованого житла у 2022 році було зафіксовано в Польщі (-27,8%), Естонії (-22,9%), Австрії (-22,5%) та Данія (-20,5%).
Якщо говорити в середньому по країнах, а не окремих містах, то квадратний метр найдешевший у Боснії та Герцеговині, Греції і Румунії. При цьому за останній рік у Боснії і Герцеговині зафіксовано зростання ціни на 27%.
Про що нам говорять ці цифри?
Так, 2022 рік приніс деякі зміни в картину цін. Але кардинально тренди не змінилися навіть в Ізраїлі.
Якби Україна потрапила до цього дослідження, то ціна за «квадрат» була б найнижчою серед європейських країн. Середня ціна квадрату становили 800 євро. І це при тому, що, за багатьма аналітичними та статистичними даними, війна в країні не обвалила ціни. У валютному виражені зміни ледь відчутні. Інше питання – зниження та перерозподіл попиту, але, як то кажуть, зараз формується відкладений попит, що може проявити себе відразу після закінчення війни.
Щодо оренди, то також є куди рухатися. Середня ціна оренди за «квадрат» менше 7 євро. Для її підвищення мають включатися такі чинники, як демографія через переміщення осіб, рівень заробітної плати, валютні коливання.
З огляду на зростання цін у більшості європейських країн, можна припустити, що цей тренд за останні кілька років не омине й український ринок нерухомості. Проте треба розуміти, що нам далеко до проблем, які є у Європі, де люблять переважно малоповерхове житло. А оскільки в багатьох країнах є бюрократія, повага до свят й вихідних, то будують довго.
Треба помножити на дефіцит ділянок, дешеву іпотеку, захист ринків від спекулянтів – і ми отримуємо ринок нерухомості, наприклад, Німеччини, де майже 60% мешканців не мають власного житла. Звісно, у Болгарії ситуація трохи інша. Водночас у нас ціни стимулюють переважно інвестиційні угоди.
Тому, хто очікує падіння цін на нерухомість, важливо проаналізувати також ринок Європи та переглянути прогнози фахівців з нерухомості в Україні.
Автор Володимир Копоть